Фольклорна веселка

Фольклорна веселка

Розвага для дітей середнього віку

(Діти заходять до зали)

Ведуча: Малята, давайте з гостями привітаємось!

1 Дит: Гостей дорогих ми вітаємо щиро!

2 Дит: Бажаємо всім щастя та миру!

3 Дит: Сьогодні, завтра, щодня!

Всі: Доброго дня!

(З’являється дитина-метелик літає по колу)

Українська народна гра – хоровод «Ой чого ти, метелику»

(Діти, з наголівничками квітів ходять по колу, звертаючись до метелика):

Ой чого ти, метелику по полі літаєш?

Може, кращу із квіток собі вибираєш?

Ой як станеш вибирати, втомишся маленький.

Будеш цілий день шукати, бо ми всі гарненькі.

(Метелик на перший куплет «літає» по середині, на другий поміж «квіток». На останніх словах «квітки» завмирають, простягнувши руки, доки метелик не торкнеться до однієї з них. Обрана квітка поклоняється метелику, обкручується з ним і стає на його місце в середину кола. Гра триває)

Ведуча: (Пропонує дітям присісти) Назвіть гостям гру у яку ми грали.

Діти: …(«Ой чого ти, метелику»)

Ведуча: Цю українську народну гру грали ще наші дідусі й бабусі. У таку гру ми граємося дотепер. Малята, ми також охоче граємось й в інші народні ігри. Давайте пригадаємо їх.

Гра: «Гру пригадай – слівце додай».

 «Сірий – (кіт)»

«Кіт і – (миша)»

«Гуси – (гуси додому)»

«Кривий – (танець)»

«Ой Василю – (товаришу)»

«Котилася – (торба)»

«Жили – (у бабусі)».

Ведуча: Які ви розумники, скільки ігор пригадали! А в яку з народних ігор хочете погратися найбільше?

Діти: … «Гуси, гули додому» (проводиться гра)

Ведуча: Весела гра, правда ж! А тепер ви не гусенята, а знову малята.

Діти, ми не тільки охоче граємось, а ще й любимо подорожувати. І сьогодні я пропоную здійснити незвичайну мандрівку - мандрівку в минуле.

(Звучить музика, з’являється Смішарик)

Смішарик: Усім привіт! Ви мене впізнали?

Діти: Так! Ти Смішарик з мультика!

Смішарик: Я тут, малята, ненароком почув, що минуле згадуєте, співати й жартувати збираєтесь. А я саме звідти, на своїй машині часу подорожував. І знаю як вам допомогти (дістає віночки і пояси). Ці чудові віночки і пояси з минулого і вони стануть нам у пригоді (одягає дівчаткам і хлопчикам). Готові потрапити в минуле?

(З’являються діти з минулого дівчинка та хлопчик з торбинками за плечима. Дівчинка підбігає до хлопчика і намагається відібрати те, що у нього за спиною, той не дає)

Наталка: (прозивається) А Іванко простота

Купив коня без хвоста

Сів задом наперед

І заїхав в очерет!

Іванко: От придумала і не правда. Ось тобі:

Красуня, красуня

Дарма, що всім подобаєшся

Обзивайся, обзивайся

Здачі дам, не сумнівайся!

Ведуча: (стає між дітьми) Зупиніться, діти чому ви сваритесь? І як звати вас?

Дівчинка: Я Наталка.

Хлопчик:А я Іванко.

(показують іграшки що за спинами: свищик і сопілку,пояснюють, що хотіли б пограти той на тому, а той на тому але обмінятись не хочуть)

Ведуча: Наталочко, Іванку, а тепер помиріться і більше не сваріться. Ви що, миритися не вмієте, то ми вас помиримо. Діти допоможемо?

1 Дит: Ой вишеньки – черешеньки

Похилилися

А Івась з Наталею посварилися

Тобі яблучко мені грушечка

Помирімося моя душечко

2 Дит: Мирилка летіла

На плече сіла

Сказала тихенько

Миріться швиденько

(Діти дають один одному пальчики, миряться, обмінюються сопілкою і свищиком.)

Ведуча: (звертається до малюків) Подивіться малята, як наші мирилки допомогли Наталі з Іванком, вони знову друзі. (показує на іграшки) Малята, чи знаєте як називаються ці іграшки?

Діти: …(сопілка, свищик)

Наталка: (дістає з торби ляльки) А у мене є ще іграшки, новенькі ляльки Марта і Настуня, мені матуся зробила з ниток і тканини.

Іванко: (дістає з кишені писанки) А мені писанки дідусь зробив із дерева.

(Викладають решту іграшок, діти (малюки) розглядають їх)

Ведуча: Як багато у нас іграшок! І чого тут тільки немає. А скажіть, малята, ці іграшки купили в магазині?

Діти: …(ні)

Ведуча:  Так їх не виготовили на фабриці іграшок, а зробили власними руками. І як називали таку іграшку?

Діти: …(народна іграшка)

Ведуча: Народні майстри виготовили іграшки з глини, соломи, тканини, дерева. Малята, пограємось в гру!

Дидактична гра: «Скажи інакше»

-         Коник із глини – глиняний коник;

-         Сопілка із дерева – дерев’яна сопілка;

-         Лялька з полотна – полотняна лялька;

-         Іграшка з соломи – солом’яна іграшка.

 Ведуча: А знаєте, діти, кожна народна іграшка виготовлена з великою любовю.

Смішарк: (бере іграшки розглядає) Оце так дивина! Ніколи і нічого подібного не зустрічав! (грає на сопілці) Сопілочка грає, нас до гри зазиває!

Ведуча: Є така дуже, дуже давня українська народна гра «Заїнько». А для того, щоб пограти в цю гру, кого треба вибрати?

Діти: …(Зайчика)

Ведуча: Оберемо зайчика за допомогою ...

Діти: …(Лічилки)

Ведуча: Артемку, вибери зайчика лічилкою

Дит: Як почнемо рахувати

Будем зайця вибирати

Один, два, тари

Сірим зайцем будеш ти.

(Діти стають в коло просять заїньку)

Заїньку, заїньку, йди до нас

Сіренький, сіренький, йди до нас (зайчик стає в коло)

Зайчику, зайчику, лягай спати

Зайчику, сіренький, лягай спати

Зайчику вставай, умийсь, узуйсь, причешись

Зайчику, зайчику, затанцюй

Та пройди по кругу, знайди собі друга (обирає іншого)

Ведуча: Яким слухняним зайчиком був наш (Дениско). А чи завжди діти бувають такими?

Діти: …(Так)

Ведуча: А часом бувають неслухняними і вередливими, і народ придумав для таких дітей пісеньки і вірші. Ось послухайте:

Плач, плач

Принесе киця калач

Не далеко, на мостику

Несе киця на хвостику

Медом помаже

Тобі покаже,

А мені дасть!

Що я вам прочитала?

Діти: …(промовлянку)

Ведуча: До кого так промовляли?

Діти: …(До вередливих)

Ведуча: А які ви знаєте промовлянки?

Дит: Іванку, Іванку

У кого ти вдався?

По воді ходив

А сам не вмивався

Ведуча: Кому так промовляли?

Діти: …(тим що не хотіли митися)

Дит: А наш Степанко

Поїв бабин медок

Поїв бабин медок

І сховався у куток

Ведуча: За що так говорили Степанкові?

Діти: …(за те, що робив шкоду і не признавався)

Наталка: А знаєте, моя мама навчила мене пісню про Гриця.

Іванко: Це про того лінивого Гриця, який нічого не робив, лиш багато їв?

Дит: Ми теж її знаємо.

Ведуча: Нумо заспіваймо.

Грицю, Грицю, до роботи –

В Гриця порвані чоботи.

Грицю, Грицю, до телят –

В Гриця ніженьки болять.

Грицю, Грицю, молотити –

Гриць не здужає робити.

Грицю, Грицю, рубай дров –

“Кахи, кахи, не здоров”.

Смішарик: Ого-го-го, скільки всяких промовлянок, мені й не запам’ятати!

Веедуча: Смішарику, це ще далеко не всі промовлянки. Хочеш, ми і про тебе складемо?

Смішарик:  А що ви про мене складете? Я не боягуз, не бруднуля, не вередун. Я дуже мудрий!

Ведуча: Смішарику, та ми не по-справжньому будемо тебе дражнити, не навмисне,а жартома.

Смішарик: Ну згідний я! Згідний!

Ведуча з дітьми: Отже починаємо:  Чом, Смішарику, не вмився?

Смішарик: Умивальник загубився!

Ведуча з дітьми: Чом в кімнаті не прибрав?

Смішарик: На комп’ютері я грав!

Ведуча з дітьми: Чом ти друже не поїв?

Смішарик: Суп в каструлі мій згорів!

Ой, досить, досить, бо наші гості подумають, що я не прибираю, не їм і не вмиваюся.

Ведуча: І серед нас таких нема. Діти у нас чемні, працьовиті, дружні. І хочуть новим друзям нашу гру подарувати «Я веселий чарівник» (Запрошують дітей з минулого пограти разом у гру).

Смішарик: Чудово! А у мене і чарівна паличка є. Дозвольте мені стати чарівником. (проводиться гра)

Ведуча: Цікава наша мандрівка і народні ігри грали, і пісні співали, промовлянки і мирилки пригадали. Але це ще не все що ми знаємо. Ось послухайте:

Куй, куй, ковалі

То великі, то малі

- Що це?

Діти:…(Забавлянка).

Наталка: А знаєте, вдома, коли ми відпочиваємо, наша бабуся забавляє нас пісеньками.

Ведуча: А якими?

(проводиться гра - діалог)

Іванко: Кицю – мура, де ти була?

Наталка: У бабусі

Іванко: Що робила?

Наталка: Горшки мила.

Ведуча: І ви знаєте забавлянки. Давйте заспіваємо «Ладки, ладоньки, ладусі»!

(Звучить пісня - діалог)

-         Ладки, ладоньки,ладусі,

Ой ладусі, ладки!

Де були ви?

-         У бабусі.

-         Що їли?

-         Оладки.

-         З чим оладки?

-         Із медком

Та солодким молочком.

-         А де брали ви медок?

-         Діставали у бджілок

У саду зеленому

Під рясним кленами,

Під кленами, липами

Ягоди розсипані.

-         Хто розсипав?

-         Гуси

-         Хто збере?

-         Бабуся

-         Хто поїсть?

-         Дитинка,

Дівчинка Маринка!

Смішарик: (Одягає капелюх, вуса) А я буду вашим дідусем. Пограйте зі мною забавляночки. Які ви знаєте?

Діти: …(«Калачі», «Комарики», «Печу, печу хлібчик», «Ковалі», «Іде, Іде дід»).

Смішарик: А можна про діда? (Проводиться гра «Іде, іде, дід»)

Іде, іде. дід, дід,

Несе, несе міх, міх.

От такий дідище,

От такий страшище:

От такий ногатий,

От такий рукатий;

От такий вусатий,

От такий носатий,

Такий бородатий;

От такий вухатий,

От такий окатий,

Гу-уу-уу!

Ведуча: От ми грались, збавлялись, вже й стомились. Пора додому повертатись.

Діти з минулого: Дякуємо друзі за ігри, мирилки.

Ведуча: І ми вам дякуємо, бо нам було весело і цікаво з вами.

Смішарик: Надзвичайно цікаво, просто незабутньо. А на згадку про нашу зустріч – сюрприз… (роздає гостинці).